“Гастролі” Аліси та Чорної Королеви

– Мерщій! Мерщій! – репетувала Королева, і хоча бігти ще швидше Алісі була несила, вона не могла перевести подих, аби про це сказати.

Найдивніше в цій пригоді було те, що ні дерева, ні будь-які інші речі довкола не рухалися з місця: хоч би як швидко мчали Королева з Алісою, вони нічого не проминали.

– Може, все оце рухається разом з нами? – розгублено думала Аліса.

Королева, здавалося, прочитала її думки, бо прикрикнула: “Мерщій! Жодних розмов!”

Але Алісі було не до розмов! Вона мала таке відчуття, ніби взагалі більше ніколи не заговорить – так вона засапалася. А Королева знай репетувала:

– Мерщій! Мерщій! – і все тягла її за собою.

– Ми вже там? – пощастило нарешті промовити захеканій Алісі.

– Там? – перепитала Королева. – Ми були там хвилин із десять тому! Мерщій!

Якийсь час вони бігли мовчки, тільки вітер свистів Алісі у вухах.

“Ще звіє мені з голови все волосся!” – думала Аліса.

– Ну! Ну! – горлала Королева. – Мерщій! Мерщій!

Вони вже мчали так, що, здавалося, линули понад землею, ледь торкаючись її ногами.

Нарешті, як Алісі вже зовсім забракло духу, вони спинилися. Аліса побачила, що сидить під деревом і не може відсапатися, голова йшла їй обертом. Королева прихилила її до стовбура і лагідно сказала:

– А тепер можеш трішечки перепочити.

Аліса з великим зачудуванням розглядалася довкола.

– Ого! Я бачу, що ми так і залишились під оцим деревом! Усе зосталося, як було!

– Певна річ, – сказала Королева. А ти як хотіла?

– У нас, – пояснила Аліса, ледь переводячи дух, – коли отак довго мчиш, мов ошпарений, то, зазвичай, опиняєшся в іншому місці.

– Яка повільна країна! – зауважила Королева. – А в нас, як бачиш, біжиш, мов ошпарений, аби тільки втриматися на місці. А хочеш дістатися куди інде – біжиш принаймні вдвічі шпаркіше!

Як ошаліла шаль Білої Королеви

Аліса 1

– Ніяк не збагну в чому тут річ? – зітхнула Королева. – Гадаю, ця шаль ошаліла! Пришпилюю її  і так, і сяк, і все їй недогода!

– Нічого дивного, – сказала Аліса, дбайливо поправляючи шаль, – ви ж пришпилили її тільки з одного боку. А це що таке? Що з вашим волоссям?

– Там щітка заплуталась, – знову зітхнула Королева. – А гребінець ще від учора десь пропав.

Аліса обережно виплутала щітку і якнайдбайливіше довела Королевину зачіску до ладу.

– Ну, тепер зачіска хоч куди! – сказала вона, поперишпилювавши майже всі шпильки. – Вам конче треба завести покоївку.

– Тебе, звичайно, я б взяла залюбки! – сказала Королева. – Два пенси на тиждень і варення кожного не цього дня.

Аліса не могла стримати сміху.

– Я в покоївки не збираюся, – сказала вона. – Та й до варення не ласа.

– Варення смачне-пресмачне! Мед медом! – наполягала Королева.

– Але я не хочу. Принаймні, сьогодні.

– Сьогодні ти його не мала б, якби й хотіла, – сказала Королева. – Моє правило таке: варення на завтра і варення на вчора. Тільки не на сьогодні.

– Але ж колись настане черга й “варення на сьогодні”! – запротестувала Аліса!

– Не настане! – сказала Королева. – Варення подається лише завтра, а сьогодні – на те й сьогодні, що буває лише сього дня!

– Я вас не розумію, – мовила Аліса. – Це все так заплутано.

– Просто ти ще не звикла до життя навпаки, – лагідно пояснила Королева. – Спочатку у всіх трохи паморочиться в голові…

– Життя навпаки! – сторопіла Аліса. – Зроду-віку про таке не чула!

– … але в такому житті є одна найголовніша принада: ми пам’ятаємо як минуле, так і майбутнє.

– Моя пам’ять трохи не така, – зауважила Аліса. – Я не пригадую того, чого ще не було.

– Убога та пам’ять, що оглядається тільки назад!

– І що ж вам пам’ятається найкраще? – ризикнула спитати Аліса.

– Все, що станеться через тиждень, – недбало кинула Королева…

Як повірити в неймовірне. Спогади Білої Королеви

Аліса 4

– Щось не віриться! – сказала Аліса.

– Не віриться? – співчутливо мовила Королева. – Тоді спробуй іще раз: глибоко вдихни повітря і заплющ очі.

Аліса засміялася.

– Що тут пробувати! Як можна повірити в неймовірне?

– Даруй, але тобі просто бракує досвіду, – сказала Королева. – У твої літа я вправлялася в таких речах по півгодини на день і, бувало, ще до снідання встигла повірити у шість неймовірностей! Ой, знову моя шаль кудись летить!

Аліса 2

Льюїс Керрол “Аліса в Задзеркаллі”…

 Вчилась змальовувати Килина Бішер