2221
Дозвольте представити вам чарівну леді Аліну Бугар. Вона чимсь схожа на Мері Поппінс. Манерами, стилем… Звісно ж, нагадує сучасну Мері. Яка не поступається єдиній традиції: кожне слово Аліни справді виважене. У житті і в Школі ввічливих манер.
Так зійшлись зимові зорі, що я зробила декілька фото для свого та вашого задоволення. Цей репортаж із заняття по столовому етикету. Дітки обідали у вдало оформленому ресторані PACHE. А я згадувала, як все починалося…
Ми також сиділи у ресторанчику. OLIVA, здається. І я скромно долучилась pr-порадами до задуму Аліни. Про те, що Art of Protocol точно буде і буде ніяк не проектом-одноденкою, я зрозуміла вже на завтра. Бо Аліна не тільки почула мої зауваження щодо сайту. Вона зробила невеличкі правки так швидко, що моєму здивуванню не було меж.
Якщо ви бачили, як народжується проект, то ви зрозумієте мій захват. Якщо вам траплялись ситуації формату «Манери? — Ні, не чули», то буде зрозумілим задум. Бо Art of Protocol – це і Школа ввічливих манер, і реінкарнація етикету в Україні. Він, етикет, начебто існує. Але точно в підпіллі.
Щодо захвату, то його було з кожним днем все більше. Бо Аліна навіть декілька відкритих подій організувала: з афішами, промо-листівками і фото-звітом. Все саме так, як я пропонувала. Навіть краще.
Не певна, що Аліні так сподобається, але завершу дотепними словами Мишка (цього джентльмена ви і бачили на фото): “Моя дівчинко…”
… Не зупиняйся, — це вже від мене.
Килина Бішер, 2014.
Сохранить
Немного непонятно получилось в этом кусочке: “завершу дотепними словами Мишка (цього джентльмена ви і бачите на фото): «Моя дівчинко…» На следующем фото не увидела джентельмента, только маленькую леди.
И не нашла в тексте ссылки на сам сайт Art of Protocol, но через фейсбук таки докопалась 🙂
Хороший проект. Нужный.